Пам’ятати славні звитяги

45 років тому мукачівський «Приладист» став чемпіоном серед колективів фізкультури й вийшов до другої футбольної ліги.

…Тоді, у 1977 році, «Приладист» став однією з кращих команд серед колективів фізкультури. А у фінальній частині, яка відбувалася в Мукачеві, узагалі переміг і здобув право грати в другій лізі. Як згадував у пресі того періоду тренер Еміл Горват, до цієї перемоги команда заводу «Мукачівприлад» крокувала аж 9 років. Було й таке, що не вистачило тільки одного очка. І ось доля знову подарувала шанс. «За» – була підтримка місцевих трибун. «Проти» – статистика участі у фінальних частинах. До того ж, як зазначав іще один учасник тих змагань Анатолій Кванін («Титан» Армянськ), практично в складі майже кожної команди були гравці з досвідом виступів на високому рівні – Віктор Верещак, Анатолій Ярош («Шахтобудівник»), Віктор Борейчук, Михайло Мойсей («Буревісник»), Анатолій Пилипук, Станіслав Євсеєнко («Схід») …

Але в 57-ому за ліком чемпіонаті України серед колективів фізкультури разом з іншими призерами «Титаном» (Армянськ) і «Буревісник» (Тернопіль) чемпіонськи тріумфував мукачівський «Приладист». Тоді за команду з міста над Тисою виступали такі футболісти, як капітан, правий захисник Георгій Жига (отримав приз кращого захисника), Юрій Шаповалов, Григорій Дудинський, Іван Попович, Семен Розембаум, Олександр Легерда, Василь Козик (нагороджений призом кращого півзахисника турніру, забив у фіналі три м’ячі й серед мукачівців став кращим бомбардиром), Олександр Хаустов, Золтан Візігер, Михайло Альберт, Василь Зайтлер (наймолодший гравець у команді, небезпечний для воріт суперника), Степан Купець, воротар Степан Голомб, Василь Іванов… Тренером був відомий фахівець Федір Ванзел, другим тренером Еміл Горват, а начальником команди Михайло Гасинець.

Звичайно, великі звитяги і тих, хто їх творив, ми повинні пам’ятати. Ось і запросили ветеранів на зустріч у Мукачево з нагоди 45-річчя тієї великої перемоги. До колишніх уславлених футболістів завітали Михайло Ланьо, голова Мукачівської районної ради, Іван Дуран, голова Закарпатської асоціації футболу, Віктор Наскалов, заступник голови ЗАФ, Гаврило Качур, гравець команд «Карпати» (Львів), «Чорноморець» (Одеса). Було багато сказано теплих слів, лунали спогади. Шкода лише, що не всі тепер є серед живих. Зате пам’ять про них усіх живе!

Володимир ТАРАСЮК, ЗАФ