Першість Закарпаття. Перша ліга-2019. Західна зона: підсумки
03.12.2019 - 11:51Команди сукупно нагадували корабель, який потрапив у шторм. На щастя, він не став «Титаніком».
Більше того, змагання в Західній зоні першої ліги заслуговують доброї оцінки, хоч проблем позбутися теж не вдалося.
Насамперед слід виділити: найкращими були колективи з Мукачівщини. Чільний квартет про це красномовно свідчить. Між командами з групи лідерів існувала хороша конкуренція, і тільки на завершальній стадії суперництва остаточно визначилися призери. Притому вони показали хорошу атакувальну міць – забили більше півсотні голів (перша трійка). Крім того, вийшла пристойна золота середина: між учасниками, котрі посіли 5–9 місця, розрив становив тільки 9 очок. Такий факт теж засвідчив на користь високого змагального рівня.
Не обійшлося без очевидних невдах першості, проте в цілому учасники порадували хорошою грою. На користь цього й статистика: менше 20 відсотків матчів завершилися з різницею в 4 та більше голів. Звичайно, названі проценти – чималі, проте такі ігри, по-перше, значною мірою пов’язані з виступами одного колективу – незаперечного аутсайдера. Крім того, слід зважати на реалії: переважно команди поступалися з великим рахунком у зв’язку з нестачею гравців через міграційні процеси, зокрема виїздом учасників змагань на заробітки. І це був один із тих факторів, який негативно впливав на весь обласний футбол.
Стосовно фаворитів. Найкраще виступив «Колос» з Іванівців. Досвід минулорічних змагань дався взнаки, і лідер підтвердив свій чемпіонський статус. У першої команди другий за продуктивністю напад і найкраща в зоні лінія захисту. А що золоті медалі були здобуті в непростому суперництві. Це тільки додає ваги славі головного тріумфатора.
Ракошинський «Колос». Колектив другий за забитими й пропущеними м’ячами. Тільки на фініші зійшов із золотої дистанції. Навіть важко сказати, чого не вистачило до основного успіху. Мабуть, психологічної стійкості. Адже напруження й ціна матчів справді були високими. Та в цілому ракошинці виступили краще ніж минулого сезону й заслуговують на похвалу.
Традиційно на високому рівні зіграло «Бобовище». Його гравці є лідерами за голами, забитими суперникам. Притому Василь Бирак і Мирослав О. Бундаш внесли в цю скарбничку ледь не половину всіх «автографів» у ворота суперника. Для вищого результату команді не вистачило кращої стабільності, відсутність якої продиктована проблемами в захисті. Адже за пропущеними м’ячами «Бобовище» сідає 5–6 місця. Та в цілому достойний, гідний виступ.
У першій п’ятірці між четвертим і п’ятим місцем «завис» «Н.Коропець». З одного боку, це свідчить про те, що в цілому команда показала хороший результат, проте, його не вистачило бодай для бронзового успіху. Головна проблема, на мій погляд, – нестабільність складу команди. Переважно через травми й ту ж міграцію. Тож з огляду на такі обставини виступ колективу все ж слід уважати вдалим.
П’ятий – ФК «Сокіл». Доволі непоганий результат, якщо зважати на скромні фінансові тили кінчешців. Команда фактично провалила ігри 14 – 20 турів, однак завдяки успіху в двох завершальних іграх фінішувала в чільній п’ятірці. Десь, можливо, «Соколу» не пощастило, десь, можливо, не вистачило фундаменту, закладеного в міжсезоння, та загалом названа команда з Ужгородщини зуміла стати однією з найкращих у зоні.
ФК «Боржава» посіла шосте місце й відкриває список команд, у яких негативна різниця забитих – пропущених голів. Трішки в команді недопрацювали як атакувальна, так і захисна лінії. Адже довжанцям до п’ятого місця не вистачило якихось 4 очки. Команда непогано розпочала, набравши в перших трьох турах 7 очок, але надалі виступала «рваним» темпом. Особливо «Боржаві» не вдавалися матчі з лідерами. Очевидно, у міжсезоння добре б перевіряти свої кадрові резерви саме в спарингах із сильними суперниками, щоб поліпшити виступи в новому сезоні.
Суперечливо сприймається гра «Невицького замку» (7 місце). Тривалий час команда ОК ДЮСШ «Україна» йшла серед аутсайдерів. Та на друге коло підсилилася, а в цілому з 10 по 16 тури видала безпрограшну серію. Більше того, були просто феноменальні ігри проти лідерів. Сукупно це й заклало основу «стрибку» у «турнірці». І навіть за слабкого фінішу команді вдалося піднятися з «низів». Удала селекційна робота – той шлях, яким, мабуть, повинен іти «Невицький замок», щоб принаймні зберегти здобуті позиції.
Восьме – «Заріччя». Цей ФК виступив гірше своїх можливостей. Особливо в другій частині першості. Тоді було здобуто фактично половину очок першого кола. Команді не вистачило «запасу міцності». Десь через кадрові втрати, а десь, можливо, гравці недотренувалися на «екваторних» вакаціях.
ФК «Сільце» фінішував дев’ятим і практично з тими ж показниками, що й «Заріччя». Ті ж 20 очок, різниця м’ячів -15, стільки ж перемог, нічиї і поразок. Команда розпочала нестабільно, провалила фініш першого кола, далі успіхи чергувалися з провалами. Тільки на фініші гра видалася хорошою. Цьому колективу з Іршавщини більше потрібно попрацювати над стабільністю виступів, посилити, очевидно, тренувальний процес і психологічний настрій. А в цілому колектив може дати бій будь-якому суперникові.
ФК «Медвідя» – десятий. Міг виступити краще, хоч у ряді матчів і показав непогану гру. Та проблеми і в захисті, і в нападі не дозволили продемонструвати кращі результати. Головна причина невдалих виступів – нестача кваліфікованих виконавців. Отож у міжсезоння потрібно буде попрацювати команді насамперед селекційно.
ФК «Боржавське» – відвертий аутсайдер (11 місце). 1 виграш та 1 нічия в 20 іграх говорять самі за себе. Клубу потрібні кращі виконавці. Та приємно відзначити, що цей колектив із Виноградівщини виходив на матчі з любов’ю до футболу, сповна відддавався грі, виступав без скандалів і, безперечно, набув цінного досвіду на обласному рівні.
ФК «Фаворит» (Шишлівці) знявся з розіграшу. Ще одна команда – незаперечний аутсайдер. Її досвід учить: виходити на обласний рівень не можна просто так. До нього все ж висуваються певні вимоги. Отож інші подібні колективи, приймаючи рішення про участь у першості, повинні насамперед зважувати свої можливості, щоб не завершувати ось так сумно першість.
У цілому при всіх негараздах Західна зона нагадувала корабель, який потрапив у шторм, але все ж успішно дістався місця призначення. Тому ще раз варто підкреслити: не все було гладко в цій першості, та все ж і не без поступу вперед.
Володимир ТАРАСЮК, ФФЗ
Залишити відповідь