Із футбольним ім’ям. Василеві Форкавцю – 60

…У футбол починав грати багато хто, але залишитися в ньому судилося не кожному. Утім, В. Форкавець належить до тих, у кого – футбольне ім’я. Справді, Василь Васильович майже все своє життя пов’язаний із улюбленою грою. А народився 17 травня 1965 року на Тячівщині, у Тересві.

Найпопулярнішим видом спорту почав займатися із 7 років у тренера Омеляна Сасина. Здібний хлопець успішно прогресував. Коли навчався в Києві, у республіканській школі-інтернаті спортивного профілю, ставав чемпіоном столиці, фіналістом чемпіонату України серед юнаків. А в 1983–1985 роках, коли проходив військову службу, потрапив до спортроти й грав за «Зірку» (Яворів). У 1986 р. за рекомендацією відомого футболіста й тренера Василя Соломонка вступив до Львівського зооветеринарного інституту, виступав за команду цього вишу. У 1988 році зодягнув футболку «Автомобіліста» (Львів), який грав серед колективів фізкультури України. В.Форкавець провів 6 поєдинків, відзначився двома голами. А 1989 року отримав запрошення до львівських «Карпат». У складі цього легендарного клубу провів 16 матчів і забив 4 м’ячі. Досі вболівальникам (та й самому ювіляру) пам’ятний двобій із калінінградською «Балтикою», коли на стадіоні «Україна» у присутності 37 тисяч глядачів відзначився голом, а рідна команда перемогла 1:0.

У 1990 році через сімейні обставини та особливості денного навчання футбольна доля закинула Василя Васильовича в «Карпати» (Кам’янка-Бузька). Тут провів 23 гри, забив 14 м’ячів.

…1991 рік, новий виклик. Тренер Вільгельм Телінгер запросив у «Приладист» (Мукачево). Тут пан Василь провів 38 ігор, відзначився 11 голами. Найпам’ятніший матч – проти алчевської «Сталі», коли Василь Васильович відзначився покером, а команда господарів тріумфувала з рахунком 4:1.

Далі випала нагода пограти в Угорщині за другодивізіонівські команди, Зокрема, у складі «Кобо» визмагав срібні нагороди. Загалом упродовж п’яти сезонів, крім «Кобо», захищав кольори ще «Гойдусобосла», «Бальмазуйвароша» (84 матчі, 11 голів).

Відтак знову запросили до львівських «Карпат» (1996), але на тренувальних зборах отримав травму, тому вимушено виходив у складі «Газовика» (Комарно). Але й тут в активі 10 ігор, 5 забитих м’ячів.

У 1997 році виступав за друголігівський «Беркут» (Бедевля), відзначився голом. Загалом на високому рівні, на рівні команд майстрів, зіграв близько 200 матчів, забив понад 50 м’ячів.

Із 1998 року й до 2007-го В.Форкавець виступав за СК «Русь» (Хуст). У його складі неодноразово ставав срібним і бронзовим призером чемпіонату області, а як тренер, згодом вигравав Суперкубок і Кубок краю. До речі, від кожного наставника В.Форкавець щось узяв. Зокрема, із теплотою згадує батька, Василя Федоровича, а також Омеляна Сасина, Вадима Щанова, Василя Соломонка, Бориса Розсихіна, Михайла Вільхового, Вільгельма Телінгера, Івана Фляшка, Володимира Журавчака…

У 1999–2009 роках Василь Васильович працював у відділі фізичної культури і спорту Хустської РДА, на громадських засадах очолював Хустську районну федерацію футболу, 8 років працював членом виконкому Федерації футболу Закарпаття. У 2011 році був прийнятий на роботу в міську раду, на посаду директора КП «Стадіон «Карпати» (утім, 2025 року від нових керівників отримав «подарунок» на ювілей – «звільнення за власним бажанням»).

У 2019–2022 рр. на громадських засадах працював спортивним директором ФК «Хуст». У той період команда ставала срібним призером (2020), чемпіоном Закарпатської області (2021), переможцем Суперкубка області (2021), отримала атестат професійної команди другої ліги. У складі ФКВ «Карпати» (Мукачево) нинішній ювіляр здобував лаври чемпіона та срібного призера чемпіонату України серед ветеранів у категорії «45 років і старші».

І сьогодні Василь Васильович відчуває в собі сили й надалі залишатися у футболі.

Зокрема, планує повернутися на тренерську роботу – готувати юнь ФК «Хуст». Від Закарпатської асоціації футболу, колег по футбольному та спортивному цеху, від усіх шанувальників гри у виконанні Василя Васильовича щиро вітаю його із 60-річчям. Хай футбольне ім’я Форкавця й надалі гордо лунає! Миру Вам, здоров’я, радісних днів, добрих і найдорожчих загалом людей поруч, душевної гармонії та весняної наснаги!

Володимир ТАРАСЮК, ЗАФ