Передумови створення Підкарпаторуської футбольної жупи

Завдяки дослідженням угорських та чехословацьких архівів «білих плям» в історії закарпатського футболу стає все менше. Втім, це не завжди означає віднайдення й оприлюднення абсолютно нових фактів – іноді відбувається переоцінка давно відомої інформації. Скажімо зараз, ми можемо подивитися «свіжим поглядом» на історію чемпіонатів краю серед слов’янських команд.

СК «Русь» (Ужгород) – чемпіон Східної Словаччини та Підкарпатської Русі 1929–1934 рр.

Як відомо, із входженням Закарпаття до складу Чехословаччини спортивне життя краю заграло новими фарбами. Спорт, і футбол зокрема, стали доступними більшій кількості людей. Чехи з повагою ставилися до різноманіття національних меншин на своїй території й намагалися одразу жорстко не нав’язувати власні національні ідеали, дозволяючи існувати регіональним змаганням саме за національною ознакою. Чехословацький футбольний союз містив у якості асоційованих членів угорську, німецьку, єврейську асоціації. На Закарпатті згідно цього підходу існували «угорські» та «слов’янські» футбольні клуби, які мали свої окремі змагання. Відповідно й чемпіонів Закарпаття щороку було два. Втім, ця інформація давно є загальновідомою, а списки чемпіонів за роками були надруковані ще в «бестселлері» Василя Федака «Закарпаття у спортивному вимірі» (1994 р.). З тих пір ця інформація була дещо уточнена і доповнена, проте відчуття існування певної невідповідності не полишало дослідників футбольної історії краю. Так, було встановлено, що федерація футболу Закарпаття була заснована в 1920 році, восени того ж року провели і перший чемпіонат. Разом з «угорськими» клубами Закарпаття виступав й новостворений єврейський «Маккабі», який і став сенсаційним першим чемпіоном. Уже з наступного 1921 року змагання відбувалися окремо серед «угорських» клубів й окремо серед «слов’янських» у так званій жупі. Свого часу дослідження діяльності угорської ліги Закарпаття та перелік її керівників вже були опубліковані. А що ж «слов’янські» клуби та їх змагання? Хто були керівники жупи та які команди ставали чемпіонами? А от тут доступної інформації було неймовірно мало, тому не залишалося нічого іншого як повторювати написане В.Федаком: 8-разовим чемпіоном Закарпаття серед слов’янських команд в 1921–1928 роках ставала команда ужгородського «Чехословацького Спортивного Клубу» («ЧсСК») аж доки з 1929 року її гегемонію не перервала чи не найвідоміша серед футбольних команд Закарпаття усіх часів СК «Русь». Усе було б добре, якби не повна відсутність в доступних архівних джерелах згадок про ігри чемпіонату саме Закарпаття, керівників закарпатського футбольного союзу, таблиць чемпіонатів, календарів ігор тощо. Якщо й була інформація про «майстровські ігри» (тобто ігри чемпіонату) закарпатських «слов’янських» команд, то стосувалася вона виключно їх участі в Східнословацькій жупі, керівництво якої знаходилося в Кошицях. І от зараз, після більш ґрунтовного дослідження архівних даних та періодики тих часів, нарешті з упевненістю можна зробити висновок: чемпіонів Закарпаття серед «слов’янських» команд в 1921–1931 роках юридично не існувало, бо не існувало окремого закарпатського місцевого футбольного органу, який би ці чемпіонати проводив…

На початку 1921 року газети щедро ділилися прогнозами і порадами як саме потрібно розділити територію Словаччини і Підкарпатської Русі на футбольні жупи. Рух впливу Чехословацького футбольного союзу (ЧсФС) на схід країни і розвиток тут жуп був утруднений через величезний вплив на місцях Словацького футбольного союзу, який об’єднував «угорські» клуби Словаччини і Закарпаття. Ця організація не визнавала ЧсФС і проводила власні чемпіонати. «Слов’янських» клубів було мало і вони не мали такої сили і матеріальної підтримки, як «угорські». Зрештою, як вже було згадано, в 1921 році нарешті створилися футбольні жупи під егідою ЧсФС і в Словаччині, проте Закарпаття, всупереч прогнозам, власну окрему жупу не отримало, а місцеві «слов’янські» клуби увійшли до Кошицької жупи, яку офіційно було засновано 17 квітня 1921 року. Серед засновників цієї жупи були й «Сокільська ХІ» (Мукачево), «ЧсСК» (Ужгород) і «ЧсСК» (Берегово). 12 лютого 1922 року Кошицьку жупу було перейменовано на Східнословацьку. І от так ця жупа з такою назвою і з центром в Кошицях й існувала аж до 1930 року.

А що ж наші «слов’янські» закарпатські клуби? А вони так і брали участь в змаганнях під егідою Східнословацької жупи. У 1921 році після створення жуп уперше були проведені організовані футбольні змагання серед слов’янських клубів Словаччини та Підкарпатської Русі. Власне, юридично це був ще не чемпіонат, а кубкові змагання, оскільки змагалися команди за правом володіти кубком, який було надано газетою «Чеське слово». Кубок був з чистого срібла і вартував 35 тисяч корун. Однак проводилися змагання в групах, а не за класичною кубковою системою на вибування, тому багато хто називає змагання 1921 року чемпіонатом. Та менше з тим. Переможцем групи Східнословацької жупи став ужгородський «ЧсСК»! Всього в групі було 9 команд, Підкарпатську Русь окрім «ЧсСК» представляла тільки «Сокільська ХІ» з Мукачева. Як переможець жупи «ЧсСК» повинен був визначати кращу команду з переможцями Західнословацької та Середньословацької жуп «ЧсСК» (Братіслава) та «Славією» (Банська Бистріца) відповідно. В першій грі «Славія» перемогла «ЧсСК» (Братіслава) з рахунком 4:0. А от в другій грі ужгородці перемогли «Славію» з рахунком 2:1 і стали володарем кубка «Чеського слова», тобто по суті найсильнішою командою Словаччини. От тільки в історію вони увійшли як «моральні» переможці, бо всі результати кубкових змагань згодом були визнані недійсними через певні «невідповідності» і анульовані, а редакції «Чеського слова» наказано кубок нікому не вручати. Чи не тому знайшлися «невідповідності», що переможцем став не словацький, а закарпатський клуб?

«ЧсСК» (Ужгород) – найкраща команда Словаччини 1921 року та неофіційний чемпіон Підкарпатської Русі 1921–1928 рр.

У 1922 році нарешті було дано початок першому чемпіонату. Схема розіграшу, порівняно з минулорічною кубковою, змінилася: до Східнословацької жупи увійшло так багато новостворених клубів, що навіть в межах жупи створили три окремі групи. До третьої групи увійшли 4 представники Підкарпатської Русі. «ЧсСК» (Ужгород) фінішував першим, випередивши СК «Хуст», «Уніон» (Берегово) та СК «Королево». Переможцями інших груп стали АК «Спішська Нова Вес» та «ЧсСК» (Кошіце). Ужгородський «ЧсСК» у фінальних іграх зіграв унічию 2:2 з АК «Спішська Нова Вес» та програв «ЧсСК» (Кошіце) 1:6. Зрештою чемпіоном жупи стала АК «Спішська Нова Вес», яка перемогла кошицький клуб 7:1. А в 1923 році події взагалі пішли не так, як хотілося б. Команд, які бажали взяти участь в чемпіонаті знову поменшало і Східнословацька жупа скоротилася до однієї групи і 8 учасників. Проте вже після першого туру два представники Підкарпатської Русі «ЧсСК» (Ужгород) і «Уніон» (Берегово) знялися зі змагань. Офіційно – через труднощі з транспортуванням на виїзні ігри через великі відстані. Отже, чемпіонат залишився без представників Закарпаття. Забігаючи наперед відзначимо, що й наступні 2 роки ситуація не зміниться – закарпатські команди участі в офіційних іграх чемпіонату не брали.

У 1926 році було проведено експериментальний «об’єднаний» чемпіонат, коли угорські та слов’янські клуби змагалися разом. Підкарпатська Русь отримала свою окрему групу з шести команд – чотирьох угорських і двох слов’янських. Чемпіоном зрештою став угорський «УТК», а «ЧсСК» зайняв друге місце. Цікаво, що «ЧсСК» цілком міг стати чемпіоном, якби не абсолютно несподівана поразка від колег по жупі з берегівського «Уніону». У 1927 році команди з Підкарпатської Русі нарешті повернулися до чемпіонату Східнословацької жупи. В групі з п’яти команд були три закарпатські: «ЧсСК», «Уніон» та вперше СК «Русь». Розіграш закінчився гучним скандалом, коли «ЧсСК» прямо звинуватив керівництво жупи в прихильному ставленні до кошицької «Славії», адже дав право їй переграти програні матчі з «Уніоном» та самим «ЧсСК». На знак протесту «ЧсСК», який був лідером групи і вважав себе переможцем, знявся з чемпіонату. Вже тоді заговорили про можливу доцільність створення окремої жупи для закарпатських команд. Потрібно розуміти і той факт, що керівниками жупи з року в рік були представники саме кошицького футболу, які за нагоди, як кажуть, «тягнули ковдру» на себе та словацькі команди. А ось кінцева таблиця чемпіонату 1928 року досі не визначена через відсутність інформації про результати кількох ігор. В чемпіонаті брали участь шість команд: три словацькі та три закарпатські («ЧсСК», «Уніон» та «Русь»). Цікаво, що «Уніон» переміг як «ЧсСК», так і «Русь», тому за логікою мав би вважатися найсильнішою командою Закарпаття того року, але в таблиці знаходився нижче «ЧсСК» як через різницю м’ячів, так і через невідомий результат однієї гри.

Якщо підвести певні підсумки за період 1921–1928 років, то, згадуючи, що В.Федак визначає саме «ЧсСК» (Ужгород) чемпіоном Підкарпатської Русі за цей проміжок часу, виникає питання, як могли визначати чемпіона без чемпіонату. Відповідь на це питання, зокрема, знаходимо в річному звіті діяльності клубу «ЧсСК» за 1924 рік, який було опубліковано в газеті «Slovenský Východ» від 10.01.1925 р. У тексті, між іншим, вказано таке: «Окрім того зіграні були подальші ігри з клубами в Мукачеві, Кральовському Хлумці, «Уніон» Берегово, всі переможні. З результатів ігор, зіграних з місцевими клубами і клубами на Підкарпатській Русі, ЧсСК Ужгород є неофіційним чемпіоном Підкарпатської Русі». Отже, і сам клуб, і В.Федак вважали, що «ЧсСК» (Ужгород) був чемпіоном Підкарпатської Русі в 1921–1928 роках, бо в ці роки в разі проведення жупних турнірів він займав вищі місця, аніж інші закарпатські команди, а окрім того у товариських іграх з іншими командами краю виходив переможцем, а отже був об’єктивно найсильнішою командою. Щоправда в газетній публікації навіть самим клубом визнано неофіційність таких титулів…

1929 рік став певною мірою «переломним» як для закарпатських футбольних команд зокрема, так і для ролі та ваги представників закарпатського футболу у Східнословацькій жупі. Команда СК «Русь» нарешті «змужніла» та набралася досвіду настільки, що стала чемпіоном жупи. Спочатку «Русь» перемогла в своїй групі, випередивши «вічних» суперників з «ЧсСК», а також «Уніон», СК «Хуст» та СК «Тячів». А потім у жупному фіналі здолала «ЧсСК» (Кошіце). Власне практично одразу стало зрозуміло, що в регіоні Східної Словаччини та Закарпаття з’явилася нова футбольна сила, з якою потрібно було рахуватися. І цей факт призвів одразу до декількох змін в самій жупі. По-перше, починаючи з 1930 року назва жупи змінилася на Східнословацько-Підкарпаторуську; по-друге орган управління жупи переїхав з Кошіце до Ужгороду; по-третє, керівником жупи нарешті було обрано представника закарпатського клубу. Однак навіть такі кроки звісно не вирішили всі розбіжності в поглядах – тепер в якості «ображених» виступали вже представники кошицького футбольного регіону, натякаючи, що всі справи в жупі вирішуються перш за все на користь закарпатських клубів. Тим часом «Русь» стала чемпіоном жупи в 1930 році, так само спочатку випередивши в групі колег з «ЧсСК» (Ужгород), СК «Хуст» та СК «Тячів», а потім у фіналі перемігши все той же «ЧсСК» (Кошіце). У 1931 році схема розіграшу трохи змінилася, оскільки знову після деякої перерви і східнословацькі, і закарпатські команди змагалися в одній групі. Власне представником з боку словаків був тільки «ЧсСК» (Кошіце), а інші чотири команди представляли Підкарпатську Русь: СК «Русь», «ЧсСК», СК «Хуст», «Слован» (Мукачево). Чемпіоном знову вже втретє поспіль стала команда СК «Русь».

У 1932 році нарешті відбулася подія, яку без сумніву очікували закарпатські вболівальники багато років – Підкарпатська Русь отримала свою окрему футбольну жупу для слов’янських команд. Нарешті можна було не залежати від думки та дій кошицьких функціонерів та словацьких клубів. Історичне рішення було ухвалено на щорічних загальних зборах Східнословацько-Підкарпатської жупи 21 лютого 1932 року і затверджене на зібранні Чехословацького футбольного союзу 6 березня. Офіційною датою розділення жупи на Східнословацьку і Підкарпаторуську було визначено 1 травня 1932 року. Першим головою Підкарпаторуської футбольної жупи став представник СК «Русь» Сергій Єфремов. У таблиці наведено імена всіх голів жупи, починаючи з 1930 року, коли правління Східнословацько-Підкарпаторуської жупи переїхало до Ужгороду. Як бачимо, головами призначали представників лише двох найсильніших слов’янських клубів Закарпаття. Окрім того, за 9 років існування правління жупи в Ужгороді головами ставали четверо людей, а вибори голови відбувалися за традицією щороку. Сумарно ж довше всіх виконував обов’язки голови жупи Антон Бращайко, якого обирали головою тричі.

Владімір Курц та Вацлав Сікора, обидва представники «ЧсСК» (Ужгород)

Сергій Єфремов та Антон Бращайко, обидва представники СК «Русь» (Ужгород)

Детальна історія розіграшів чемпіонатів Підкарпаторуської жупи ще очікує на свою публікацію, однак поки можемо принаймні згадати команди, які брали участь у чемпіонатах 1932–1938 років: СК «Русь» (Ужгород), «ЧсСК» (Ужгород), СК «Хуст», СК «Слован» (Мукачево), СК «Духнович» (Мукачево), СК «Земледілець» (Свалява), СК «Січ» (Перечин), СК «Вікторія» (Солотвино), СК «Железнічар» (Ужгород), СК «Королево», СК «Духнович» (Тячів), СК «Русь» (Хуст), СК «Бескид» (Виноградово), СК «Русь-ІІ» (Ужгород), «ЧсСК-ІІ» (Ужгород), СК «Собранце», СК «Чинадієво».

У таблиці нижче наведені чемпіони жупних змагань, які представляли Підкарпатську Русь. Сезон 1938/1939 років з відомих причин лише встиг початися – Закарпаття увійшло до складу Угорщини й історія чехословацьких жуп завершилася…

СК «Слован» (Мукачево) – чемпіон Підкарпатської Русі 1935 та 1937 років

СК «Русь» (Хуст) – чемпіон Підкарпатської Русі 1936 та 1938 років

Михайло РУЩАК, історик закарпатського футболу

Джерела фотографій: «Мукачево спортивне», В.Тарасюк, В.Стріха, родина Куруц